Догляд за зубами у собак

Правильний догляд за зубами вашого домашнього улюбленця - запорука його здоров'я!

Раніше мало хто замислювався над гігієною ротової порожнини своїх чотирилапих друзів. Та й зараз не кожен з власників тварин "заглядає" в ротову порожнину своєї собаки, хоча це є дуже важливо. Бо своєчасно діагностовану патологію зубів можна вирішити простим лікуванням із збереженням зуба. Ще не так давно при патологіях зубів їх просто видаляли, мотивую це тим, що у собак і так достатньо зубів, а естетичний вигляд не так важливий. Та ветеринарна стоматологія впевнено розвивається і вдосконалюється, і фактично крокує нога в ногу з медичною стоматологією. Зараз ветеринарна стоматологія пропонує безліч послуг для власників тварин, починаючи від звичайної гігієни ротової порожнини до імплантації зубів.

Сьогодні важливим процесом для власників чотирилапих є гігієна ротової порожнини як в домашніх умовах так і в умовах ветеринарної клініки.

Правильна гігієна ротової порожнини собаки, контроль стану зубів і запобігання утворенню зубного каменю, це дуже важливі елементи по догляду за домашніми тваринами, які дають можливість запобігти багатьом захворюванням. Догляд за зубами потрібно розпочинати вже від цуценяти, поступово привчаючи малечу до того, аби часто "заглядати" і проводити різного роду маніпуляції в ротовій порожнині. Тварина має до цього звикнути, це має стати чимось буденним, як прийом корму чи прогулянка, але без насильства над самою твариною.

Щоб привчити цуценя до гігієни ротової порожнини, нам необхідно пройти декілька етапів:

• привчити цуценя до простого дотику рукою до пащі, зубів, а також до піднімання губ;
• привчити цуценя до запаху зубної пасти, різних спреїв чи гелів по догляду за зубами тварин;
• коли цуценя понюхає або зацікавиться зубною пастою його потрібно похвалити або нагородити смаколиком;
• якщо ваші попередні дії не завдають тварині дискомфорту ми можемо перейти до наступного етапу, а саме накласти невелику кількість зубної пасти на палець та обережно піднімаючи верхню губу нанести її на поверхню зубів (спочатку на різці та ікла). Коли ж тварина вже призвичаїться до ваших дій і буде дозволяти проводити дані маніпуляції, зубну пасту можна наносити і на інші зуби - премоляри та моляри.

Слід пам'ятати, що ваші дії мають бути поступовими, без застосування сили, з кожним днем збільшуючи залучену в процедуру кількість зубів. Спробуйте виконати дані маніпуляції у формі гри, без примусу тварини до цього. Проводьте дані процедури щодня, щоб тварина звикла до них. Коли вона остаточно звикне до ваших маніпуляцій, можна перейти до наступного етапу - застосування спеціальних зубних щіток для тварин. Головне при чищенні зубів не травмувати зубну емаль та ясна.

Однак, потрібно бути обережним, занадто довге чи інтенсивне проведення процедури у цуценяти може викликати зворотній ефект і наступного разу він не дасть можливості вам провести дані маніпуляції. Після кожної процедури потрібно похвалити собаку.

З часом ви можете поступово збільшувати час чищення зубів, не забуваючи про те, що чищення зубів потрібно завершувати коли цуценя є спокійне і розслаблене.

Привчити дорослу тварину до даної процедури буде набагато важче, так як в її звичайний ритм ми намагаємось додати щось нове, чого вона не знає і не розуміє. Це звичайно можливо та буде вимагати від вас більше зусиль і часу. Ось чому важливо привчити до гігієни ротової порожнини ще від маленького.

На сьогоднішній день окрім зубних паст є безліч різноманітних розчинів, спреїв, гелів та порошків по догляду за зубами тварин. Регулярне застосування яких зменшить кількість візитів вашого чотирилапого друга до ветеринарної клініки.

Сьогодні власники тварин дуже часто звертаються у ветеринарні клініки з проблемою неприємного запаху з пащі, наявністю зубних відкладень та випаданням зубів. Фактичною причиною в більшості випадків проблем із зубами є утворення зубного каменю. Зубний наліт - накопичення бактерій і продуктів їх життєдіяльності, що локалізовані на поверхні зуба. Довготривалий наліт, поступово кальцифікується, перетворюючись на твердий субстрат, який називають зубним каменем. До утворення зубного каменю більш схильні малі породи собак, такі як йоркширські тер'єри, чі-хуа-хуа, той-тер'єри, шпіци, ши тцу, французькі бульдоги, спанієлі, в той час як у великих порід, таких як німецькі вівчарки, лабрадори, хаскі, боксери це спостерігається на так часто.

Зубний камінь може бути надясневим і підясневим. Саме збільшення останнього викликає відшарування краю ясен від кореня зуба, при цьому поступово руйнуючи з'єднання зуба з кістковою тканиною зубної альвеоли. Такий стан провокує запалення ясен, проникнення інфекції в зубну альвеолу і, відповідно, викликає запалення тканин, які оточують зуб.

В таких випадках, коли Ви бачите зубний камінь у вашого домашнього улюбленця, необхідно звернутися до ветеринарного лікаря для проведення санації ротової порожнини в умовах ветеринарної клініки. Санація включає в себе загальний огляд тварини, анестезіологічне обстеження пацієнта, видалення зубних відкладень ультразвуковим скалером, пародонтологічне зондування в цілях визначення глибини пародонтальних кишень і стану піддесневої зони, екстракція (видалення) нежиттєздатних зубів та полірування емалі. Останній етап дуже важливий, оскільки після зняття зубного каменю на поверхні емалі залишаються мікротріщини і шорсткості, які спричиняють швидке прикріплення залишків корму та формування острівців зубного нальоту і каменю. На гладкій, вже відполірованій спеціальними пастами поверхні, зубний наліт практично не затримується.

Дана процедура проводиться тільки під загальним наркозом, якого не слід боятися. Саме тому, перед процедурою проводиться загальний огляд та анестезіологічне обстеження пацієнта, щоб індивідуально підібрати вид наркозу саме для вашого улюбленця. Дехто може сказати, що наркоз це погано і небезпечно, але з іншої сторони зуби в занедбаному стані нічого доброго не пророкують. Кожен вид наркозу само собою може нести певний ризик, так як кожен організм особливий, власне тому є лікар-анестезіолог, який стежить в процесі проведення процедури за станом тварини і в будь-який момент зможе надати необхідну допомогу. Та поміркуйте самі, проведення такої процедури без наркозу, це ще більша травма для тварини, що в першу чергу несе небезпеку як для ветеринарного лікаря, який буде проводити процедуру так і для самої тварини, яка в подальшому буде роздратованою та може завдати собі шкоди. Тим паче тварину без наркозу потрібно насильно утримувати в необхідному лікарю положенні. Думаю всі ви хоча б раз були в стоматолога на аналогічній процедурі, і знаєте, яка вона є неприємною, а в деяких моментах навіть болючою, але ж людина це терпить, а подумайте як це терпіти тварині з відритою проти її волі пащою мінімум 30 хв. І найвагоміший аргумент, щоб Вас переконати, тільки коли тварина в наркозі ветеринарний лікар може інтубувати тварину - встановити ендотрахеальну трубку в гортань і трахею, не тільки для зниження ризику занесення зубних відкладень в дихальні шляхи тварини, але й при необхідності для проведення реанімаційний заходів.

Тому, не забувайте частіше "заглядати" в ротову порожнину ваших домашніх улюбленців, слідкувати за її загальним станом, виявляти наявність зубного каменю та своєчасно звертатися до ветеринарного лікаря.